Conversion Conf знову повертається до Польщі, збираючи у Варшаві афіліейтів, бренди та перформанс-маркетологів з усього ринку.

HELL Partners також буде на конференції — але не з традиційним стендом. Замість цього команда робить ставку на щось значно цікавіше: менеджери, готові обговорювати угоди, ексклюзивні офери для афіліейтів і спонсорство офіційної afterparty. Бо інколи найефективніший спосіб заявити про себе на конференції — не ставити стенд, а стати частиною історії, про яку всі говоритимуть після заходу.

Протягом двох днів команда HELL Partners буде на локації, зустрічатиметься з афіліейтами, обговорюватиме партнерства та презентуватиме нові офери, створені для довгострокової співпраці. Для власників трафіку, які шукають сильні умови від прямого рекламодавця, Варшава стане рідкісною можливістю поговорити з командою наживо. Але справжнє шоу почнеться після конференції.

Пізніше того ж вечора один щасливий учасник отримає головний приз — переможця оберуть випадковим чином.  І це лише частина історії.

Протягом конференції відвідувачі зможуть взяти участь ще в одному розіграші. Кожен, хто зробить фото з учасником команди HELL Partners і викладе його в Instagram Stories, відмітивши бренд, автоматично потрапить у розіграш додаткових подарунків від Prada.

«Ми їдемо до Варшави, щоб зустрітися з партнерами, поговорити про бізнес і підтримати індустрію, яку будуємо разом», — коментує команда. «Якщо побачите менеджера HELL — скажіть “привіт”. Є велика ймовірність, що це приведе до чогось цікавого».

Conversion Conf відбудеться у Варшаві 1–2 квітня. Більше інформації про конференцію дізнайтеся тут.

Для афіліатів, які планують відвідати подію, меседж від HELL Partners звучить просто:

• Приїжджайте на Conversion.
• Підписуйтесь на HELL Partners у соцмережах.
• Знаходьте команду під час конференції.
• І скористайтеся шансом виграти щось дуже Prada.

HWYD: Які результати студентів ви вважаєте головним показником успіху академії?

Павло:  Для нас успішний студент — це той, хто вміє перетворювати знання на стабільний профіт.

HWYD: Чи були випускники, які стали ключовими гравцями всередині компанії?

Роман: Таких випускників багато — і буде ще більше. Є куратори, які колись були студентами й пройшли шлях від помічника до сеньйора. У нас є тімлід, який після академії виріс до управління командою з 12 людей. І гарних результатів у випускників багато — причому не тільки в гемблінгу, що мене особливо тішить.

HWYD: Який портрет ідеального студента академії?

Роман: Софт скіли і бажання в очах, завжди на першому місці. Ми впевнені в тому, що будь-кого можна навчити, і так воно і є. Завжди дисципліна і характер виграє у немотивованих хард скілових студентів.

Студент має сильно хотіти, розуміти і бути готовим до того, що потрібно вкладати час в навчання. Він не живе в рожевих окулярах і не очікує в перший місяць $10к. Чітко розуміє свою точку А і що хоче бачити в точці Б, ставить чіткі цілі на навчання і формує план по досягненню.

HWYD: Що студент отримує після випуску, окрім знань?

Павло:  Окрім знань, студент після випуску отримує реальну можливість потрапити в компанію. Що це дає випускнику:

•  Кар’єрний шанс – перейти з навчання в реальну роботу в команді.
•  Швидкий старт в арбітражі.

HWYD: Де ти народилась і в якій сім’ї зростала?

Інна: Я народилася в місті Знам’янка Кіровоградської області — у сім’ї залізничників. Причому це справді сімейна династія: мама, тато, бабусі, дідусі — практично всі працювали на залізниці, якщо дивитися на кілька поколінь назад. По татовій лінії одна бабуся була вчителькою математики, а прадід — прокурором. Але всі інші, кого я пам’ятаю і знаю з родини, були пов’язані із залізницею.

Сім’я була абсолютно звичайна. Маленьке місто — на той момент близько 40 тисяч населення. Звичайний садок, звичайна школа. Я росла в непрості й доволі жорсткі 90-ті — коли часто не вистачало елементарних речей, і це був непростий досвід. Думаю, багатьом із нашого покоління це добре знайомо.

HWYD: Якою була ти в дитинстві — більше спокійною чи амбітною? Який спогад із дитинства ти вважаєш важливим для розуміння себе сьогодні?

Інна: Я завжди була амбітною. При цьому — абсолютно нормальною дитиною. Я була популярною у класі, мене не булили, у нас була класна компанія дівчат, де ми підтримували одна одну. Ми товаришували з усіма — і з хлопцями, і між собою — і при цьому непогано вчилися. Я не була зіркою школи, але й проблем у мене не було — ні з навчанням, ні з друзями. Звичайна середньостатистична дівчинка з невеликого містечка в Україні.

Найяскравіший спогад, який дуже добре характеризує мою амбітність, — це історія з підручниками. У школі їх просто не вистачало на всіх. І моя настирність — а можливо, навіть нахабство — дуже мені допомагала. У мене завжди була якась хватка. Ми з однокласницею Катею якось прийшли до бібліотеки й зрозуміли, що потрібних книжок немає. Але в результаті нам їх усе ж дали — якимось дивом ми “прокрутили” це питання. Думаю, це дуже про мене.  У нас була шалена жага до знань. Ми не сказали: “Ну окей, книжок немає — значить, не будемо вчитися”. Ми буквально пробилися й отримали ці підручники одними з перших, у повному обсязі — щоб вчитися.

HWYD: Хто або що найбільше вплинуло на формування твого характеру в ті роки? Про що ти мріяла тоді — ким бачила себе в майбутньому?

Інна: На мене дуже впливало те, що я жила у звичайних умовах і в невеликому місті. Мені дуже хотілося “вийти за межі” цього простору. Хотілося більшого — потрапити в телевізор, стати відомою, бути помітною. Я бачила себе зіркою. Не було принципово, в якій саме сфері — акторство, журналістика. Журналістика здавалася найпростішим шляхом, бо я добре писала. Але навіть тоді мені було важливо обрати найкращий університет. Також дуже вплинула сім’я. Поєднання маминого тепла, доброти й емпатії та татової суворості. Хоча тато теж дуже добрий і чутливий, але саме баланс м’якості й вимогливості, думаю, сильно вплинув на моє виховання.

HWYD: Чи був у твоєму житті момент, коли довелося рано брати відповідальність на себе?

Інна: Мабуть, відповідальність у мене з’явилася дуже рано — ще з дитинства. У мене є молодший брат, і так склалося, що батьки багато працювали, тому я часто відповідала за нього. У таких ситуаціях доводиться швидко дорослішати. Коли ти відповідаєш не тільки за себе, а й за когось меншого — це формує інше ставлення до життя. Бувало всяке: і губила його, і шукала, і водила до школи, і фактично включалася в процеси, які зазвичай не дитяча зона відповідальності.

Загалом я була дуже відповідальною дитиною. Попри складні часи, у мене з раннього віку була музична школа — я пішла туди приблизно у шість років, ще до загальноосвітньої. Потім були гуртки, заняття. Музичну школу я не дуже любила, якщо чесно, але закінчила — і грала загалом близько десяти років. Плюс у школі я була старостою. Тобто відчуття відповідальності — за себе, за інших, за процес — зі мною дуже давно.

HWYD: Якщо озирнутися назад, чи бачиш у тій Інні риси, які з тобою й досі?

Інна: Абсолютно всі. Усе, що було в дитинстві, залишилося зі мною. І сором’язливість, і наполегливість, і бажання чогось досягати. По суті, нічого не змінилося. Я просто стала дорослішою версією себе.

HWYD: Який шлях ти обрала після школи та чому?

Інна: Батьки дуже хотіли, щоб я пішла працювати на залізницю — як і вони. У нас це була сімейна історія вже не в одному поколінні. Але мені завжди хотілося чогось яскравого — і це точно була не залізниця.

HWYD: Чи одразу ти відчула, що хочеш будувати кар’єру в бізнесі?

Інна: Ні, взагалі ні. Дуже довго я думала, що бізнес — це не про мене. Я уявляла себе в телередакції, у створенні контенту, програм, сюжетів. Тоді ще ніхто не розумів, що класична журналістика поступово зникатиме, а розважальний контент і YouTube стануть домінантними. Я думала, що піду або в новини — як “четверта влада”, або в розважальні формати. У бізнес я потрапила абсолютно випадково. І так само випадково це виявилося IT, а згодом — сферою, пов’язаною з трафіком.

HWYD: Якою була твоя перша робота і що вона тобі дала?

Інна: Моя перша робота — коректор у виданні. Вона дала мені витривалість і посидючість. Там була дуже жорстка дисципліна й дуже маленька зарплата. Моя перша зарплатня — 200 гривень. Це був 2007 рік.

HWYD: З чого починався твій шлях у цій сфері та якими були твої перші враження від індустрії?

Інна: Мій шлях почався у 2010 році — з покерного клубу «Хрещатик». Тоді я була студенткою четвертого курсу журналістики й підпрацьовувала журналісткою на покерних серіях. Там я познайомилася з Толіком. Після кількох років роботи в різних компаніях і в покерній сфері він запропонував разом заснувати CPA-мережу. Так я вперше потрапила на конференції, у професійну тусовку, в саму індустрію. Саме звідти почав формуватися мій перший нетворкінг.

Далі вже з’явилася основна компанія, материнська структура, продуктовий напрям. Потім були різні мережі, команди, формати роботи, експерименти. У певний момент у мене була навіть покерна школа. Ми займалися гейміфікацією продуктів — я, чесно кажучи, робила дуже багато різного за ці роки. Якщо не враховувати два роки покеру саме як журналістський досвід, то загалом виходить приблизно 13 років роботи в індустрії. За цей час я спробувала багато напрямів. Не все виходило, багато що не виходило зовсім. Але дещо — точно вийшло. І я це визнаю.

HWYD: Що на старті здавалося найбільш складним або незрозумілим?

Інна: Найскладніше було зрозуміти, як узагалі працює трафік. Зараз це здається очевидним, але 10–11 років тому це була зовсім інша реальність. Пояснення про “трафік”, “сітки”, “матчастину” звучали дуже абстрактно. І тут я дуже вдячна своєму колишньому керівнику Ільдару, який завжди казав:“Інно, якщо ти знаєш матчастину — ти знаєш усе.” Навіть якщо перші бізнеси не злітають, знання основ дає змогу пробувати знову — і зрештою зрозуміти, де саме в тебе вийде.

HWYD: У який момент ти зрозуміла, що це середовище дає можливість для масштабування?

Інна: У мене не було конкретного “моменту”. Ми дорослішали разом з індустрією. Я прийшла — усі були маленькі, і я була маленька. Були великі гравці, але це була зовсім інша ліга, з якою ми тоді навіть не перетиналися. Тому відчуття було таке, що ми всі росли й масштабувалися паралельно.

HWYD: Коли ти відчула, що готова створювати щось своє?

Інна: Це не було різким рішенням. Не було моменту “я прокинулася і зрозуміла — все, роблю своє”. Це історія про обставини, підтримку, пропозиції й правильний момент. Усе просто склалося — один плюс один дорівнює два.

HWYD: Що для тебе було принципово важливим у побудові партнерської програми?

Інна: Дві речі: велика кількість прямих рекламодавців і сильна команда, яка вміє працювати з трафіком. Коли ці елементи сходяться — система працює. Коли щось випадає — все починає сипатися.

HWYD: Як ти формувала команду і культуру всередині проєктів?

Інна: Спочатку команда формувалася з людей, які вже були поруч і хотіли рости разом. З ними було легко починати з нуля. Пізніше з’явився пошук людей із ринку — і це значно складніше. Люди приходять зі своїм досвідом, який не завжди релевантний, і культуру вже важче будувати.

Було кілька етапів: сімейна атмосфера, потім більш корпоративна структура з регламентами й межами відповідальності. Я не вважаю себе генієм корпоративної культури — це був живий, змінний процес.

HWYD: Тебе часто називають однією з ключових фігур індустрії. Як ти сама ставишся до публічності?

Інна:  До публічності я ставлюся нормально, бо я до цього звикла. Це одна з граней моєї особистості. У мене не було якогось моменту, коли я сказала собі: “Все, я хочу бути публічною”. Це сталося дуже природно. У мене не було цілей бути впізнаваною чи спеціально формувати публічний образ. Просто з часом так склалося, що я багато спілкуюся з людьми, давно в індустрії, і мене знають. Чи ключова я фігура — не мені про це судити. Це краще нехай оцінюють інші. Я точно можу сказати одне: мені дуже подобаються люди, з якими я працюю, мені подобається те, чим я займаюся, і мені подобається середовище, в якому я перебуваю. Зараз в індустрії дуже багато сильних людей, які відносно недовго в ній, але вже мають серйозні бізнес-результати. І це дуже круто. Індустрія росте, і це важливіше за будь-які персональні “титули”.

HWYD: Як ти вибудовуєш довіру з партнерами на проекті?

Інна: Я завжди говорю дуже прямо: довіра в будь-яких партнерствах починається з грошей. Це основа. З тобою будуть працювати, якщо ти платиш. Якщо ти не платиш — з тобою не будуть працювати, навіть якщо у вас хороші людські стосунки. Можна бути друзями, можна класно спілкуватися, але якщо ти не виконуєш фінансові зобов’язання — партнерства не буде. Це базова річ.

Але є й інший бік. Ти можеш платити вчасно і в повному обсязі, але якщо ти неприємна людина, якщо з тобою важко, якщо немає поваги — довго з тобою теж ніхто не захоче працювати. Тому для мене це завжди баланс. Приблизно 50 на 50. Ти маєш бути адекватним, чесним, відкритим партнером — і при цьому завжди, без винятків, виконувати свої фінансові зобов’язання. Для мене це основа довіри.

HWYD: Які рішення у твоїй кар’єрі були найбільш ризикованими?

Інна: Чесно кажучи, у мене не було якогось одного рішення, яке я б назвала “найризикованішим”. Запуск будь-якого нового проєкту — це вже ризик. І далеко не всі з них були успішними. Більше того, більшість із них не були успішними з першого разу. Це нормально. Тому для мене ризик — це не щось виняткове, це частина процесу. Тут, скоріше, важливе інше: вміння приймати, що щось не вийшло. Приймати свої слабкі сторони, приймати моменти, де ти була неідеальною, не найсильнішою. Це теж частина зрілості. Усвідомлення, що ти жива людина, а не безпомилкова функція. Ризиків було багато. Успішних із них — не так багато. Але всі вони мене чомусь навчили.

HWYD: Що для тебе важливіше на довгій дистанції — результат чи репутація?

Інна: На довгій дистанції — однозначно репутація. Без жодних сумнівів. Якщо ти хочеш побудувати бізнес “прийшов — заробив — пішов”, тоді, можливо, важливіший короткий результат. Але якщо ти будуєш щось надовго, якщо ти плануєш працювати в індустрії роками — репутація вирішує все. Результат можна показати раз, два, три. А репутація або є, або її немає. Для мене відповідь тут дуже проста — репутація.

HWYD: Як виглядає твоє життя поза роботою? Що тебе найбільше наповнює?

Інна: Найбільше мене наповнюють люди. Моє найближче оточення. Це моя сім’я, рідні, близькі друзі. Це мій фундамент. Крім цього, мені зараз дуже подобається мій лайфстайл загалом. Можливість подорожувати, бачити нові місця, вивчати щось нове. Це теж наповнює і дає відчуття життя. Але якщо говорити чесно, то на першому місці завжди буде сім’я і ті люди, які поруч зі мною не через роботу.

HWYD: Як ти відновлюєшся після складних періодів?

Інна: Я відновлююся на Кіпрі. Я просто приїжджаю туди і максимально багато часу проводжу біля моря — з собою. Я багато гуляю, багато читаю, багато дихаю. Мені дуже подобається кіпрський вайб, ця острівна історія, відчуття спокою й простоти. Після чотирьох років я зрозуміла, що Кіпр мені дуже підходить. Мені не потрібно нічого спеціального робити, щоб відновитися — достатньо просто бути там. Тижня зазвичай вистачає, щоб я знову відчула себе живою, здоровою, наповненою і щасливою.

HWYD: Ти багато подорожуєш і постійно перебуваєш у русі. Як ти справляєшся з перельотами, змінами біоритмів і джетлагами? Чи часто вдається бувати вдома й бачити близьких, чи життя “в літаках” уже стало невід’ємною частиною тебе?

Інна: Якщо чесно, я взагалі не відчуваю джетлагів. Перельоти даються мені дуже легко. Я можу прилетіти куди завгодно і почуватися так, ніби нікуди не літала. Мені здається, що організм просто звик. Я можу летіти 4–5 годин, прилетіти — і одразу бути в робочому або нормальному життєвому стані.

З близькими складніше. Я намагаюся не літати більше ніж на два тижні. Я завжди повертаюся на Кіпр. Батьків бачу рідко — два-три рази на рік. Тут вже тільки телефон, зв’язок і прийняття цієї реальності.

HWYD: Яким ти бачиш свій наступний професійний етап?

Інна: У майбутньому я б хотіла в якийсь момент більше концентруватися на сім’ї й на собі. Не можу сказати, що мені потрібно “відпочити”, бо я не втомилася. Але хочеться мати можливість перемикатися — і мати більше свободи. Для мене важливо не бути постійно “на дзвінках”. Бо в якийсь момент, коли у тебе дзвінки з ранку до пізнього вечора, ти нічого не встигаєш, і при цьому ще перельоти, логістика — це виснажує не роботою як такою, а темпом. Хотілося б більше часу на те, щоб дивитися щось цікаве, жити цікаво — без необхідності постійно кудись бігти, комусь телефонувати, бути в процесі 24/7.

А наступний професійний етап… не знаю. Можливо, я б хотіла щось зовсім інше. Я навіть інколи думаю: умовно, ресторан на березі моря. Або якийсь базовий консалтинг у тій сфері, яку я добре розумію — просто в форматі, який дає мені більше свободи займатися тим, чим я хочу. Але я точно не хочу повністю виходити з індустрії. Мені цікаво, мені подобається. Мені здається, що це класно і для мене, і для сфери — якщо ми будемо рухатися далі разом. Якось так.

HWYD: З якими викликами тобі зараз найцікавіше працювати?

Інна: Мені завжди цікаві нові ринки — це постійний виклик. Тому що це складно: інші правила, інші люди, інший контекст, інша логіка. Але саме це і тримає в тонусі. І ще мені дуже цікаво, коли люди ставлять собі високу планку — і потім реально доходять до неї. Коли хтось спочатку заявляє “великий рівень”, а потім своїми діями цей рівень підтверджує — це кайфово спостерігати і бути частиною такого процесу.

HWYD: Який вплив ти хочеш залишити в індустрії в довгій перспективі?

Інна: Мені здається, що я вже його залишила. Якщо це правда — то я дуже цьому рада. Я думаю, що багато дівчат повірили в те, що дівчата теж можуть дуже багато. І що їм не потрібно “зменшуватися”, щоб відповідати очікуванням. Якщо хоча б частково це сталося через те, що я просто робила свою роботу, була видимою й не ховалася — значить, це вже дуже круто.

HWYD: Що для тебе сьогодні є головним маркером успіху?

Інна: Для мене, як і для всіх, базовий маркер успіху — це гроші. Це звучить банально і навіть меркантильно, але це правда. Успіх вимірюється в грошах. Якщо в тебе є гроші — ти успішний. Якщо немає — ну, вибач, як би це не звучало. Далі вже нюанси: ти можеш бути інтровертом і сидіти вдома, можеш бути екстравертом і тусуватися, можеш бути суперпублічним — це все стиль життя і вибір. Але без грошей сам факт “успіху” дуже важко чимось підтвердити.

HWYD: Ким ти себе відчуваєш сьогодні — без ролей і тайтлів?

Інна: Звичайною дівчиною. І, до речі, “жінкою” я себе особливо не відчуваю — саме дівчиною. Мені поки все дуже цікаво: цікаво жити, цікаво щось досліджувати, цікаво чимось займатися, з кимось спілкуватися, чогось навчатися. Мені просто цікаво бути людиною — і цього зараз достатньо.

HWYD: Яку пораду ти дала б собі на старті цього шляху?

Інна: Я б порадила собі нічого не боятися. Більше довіряти людям, любити людей. Любити свою команду, свою родину, своє оточення. Поважати конкурентів, ставитися до всіх гідно й нікого не обманювати. Це на дистанції завжди повертається — і в хорошому, і в поганому сенсі.

HWYD: І традиційне HWYD-запитання: що ти хочеш сказати людям з індустрії, які зараз читають це інтерв’ю?

Інна: Не відмовляйтеся від своїх мрій — якщо вони у вас справжні. Ідіть далі, бо все реально. Але важливо розуміти: це не казка. Ви ніколи не знаєте, що буде далі. І ніхто не знає.

Се ля ві.

HWYD:  Кристино, ваші продукти демонструють Reg2dep 50%+, що є серйозним показником для прямого рекла. Розкажи, як внутрішня розробка допомагає такій конверсії? Та чого саме очікувати партнерам від двох нових продуктів, які готуються до релізу?

Кристина: Ми вже тривалий час працюємо на платформі, яка роками вдосконалювалась і адаптувалась до потреб ринку. У результаті ми маємо технологічну екосистему, оптимізовану під усі основні джерела трафіку. Щодо найближчого нового продукту, який очікуємо навесні — це буде наш другий спортбук (із повноцінним казино-розділом). Він суттєво відрізнятиметься від уже наявного Ivibet: матиме ширше покриття GEO, розширену лінію ставок і привабливіші коефіцієнти для гравців. Другий новий продукт планується вже на літо — це буде казино з фокусом на вже добре знайомі нам Tier-1 GEO.

Кристина, Head of Affiliates, HELL Partners

HWYD: HELL Partners відомі своїм нестандартним підходом до лояльності. Як виникла ідея концепту з Prada, і як такі закриті івенти, допомагають будувати справжнє партнерство, яке виходить за межі простого проливу трафіку?

Кристина: Ідея народилася з самого ДНК бренду HELL Partners. Для великої компанії дарувати преміальні подарунки партнерам — це базовий мінімум. Вибір Prada був невипадковим: культовий фільм The Devil Wears Prada став ключовим джерелом натхнення для нашої концепції. Наші партнери поділяють наші цінності, а ми однаково високо цінуємо стиль — як в одязі, так і у веденні бізнесу: чіткість, строгість, креатив, бездоганну якість і орієнтацію на результат.

Логічним продовженням цієї філософії подарунків стали й наші івенти. Закриті сайд-івенти дозволяють нам вибудовувати партнерства глибше, ніж це можливо в межах конференцій. Це простір довіри, особистого контакту й спільного відчуття рівня — коли бізнес починається з живого спілкування, а не з презентацій і KPI. Ми проводимо камерні сайд-івенти для VIP-партнерів із продуманою розважальною програмою, де кожен гість відчуває увагу, комфорт і цінність своєї присутності. Без шуму виставкових залів, без поспіху та формальностей.

Такий формат ефективний, тому що:

• партнери й менеджери можуть спокійно поспілкуватися в неформальній атмосфері;
• з’являється можливість розділити емоції, враження та живі спогади, що формують справжній зв’язок;
• розмови стають глибшими й чеснішими, а рішення — швидшими та більш усвідомленими;
• вибудовуються довгострокові відносини, а не разові угоди.

Закриті івенти — це не про масштаб, а про якість контакту. Саме в таких моментах народжуються сильні партнерства, які тривають далеко за межами конференцій.

Кристина, Head of Affiliates, HELL Partners

Висновок

HELL Partners — це партнерська програма, створена для тих, хто цінує системність та прямий доступ до продукту. Поєднання власних продуктів, потужного технічного стеку NetRefer та лояльності до партнерів робить їх одним із найстабільніших гравців на сучасному ринку iGaming.

HWYD MEDIA рекомендує HELL Partners професійним командам, для яких важливі високий конверт (CtD 25%+), відсутність орендних плат за додатки та пряма комунікація з рекламодавцем без посередників.

HWYD: Розкажи про своє дитинство. В якій сімʼї ти зростала? Коли і де народилася?

Дарія: Я народилася і виросла в Києві – найріднішому та найкрасивішому місті у світі. Моє дитинство тісно пов’язане з його історією: я любила вивчати старовинні вулиці, досліджувати архітектуру та історичні місця, адже багато поколінь моєї родини жили саме тут.

Мої батьки – педагог і інженер. Мабуть, саме тому я дуже рано зрозуміла, що бізнес – це поєднання логіки, системності та творчості, і що саме цим я хочу займатися. Маленька я вже тоді розцінювала бізнес як опозицію першим професіям із можливістю виходити за рамки і мислити ширше, а відтак – і заробляти більше 😉

У п’ять років мене віддали на танці, я присвятила їм п’ять років життя і, зізнаюсь, після цього дивитись будь-які танцювальні шоу мені вже зовсім не хочеться ))

HWYD: Опиши свій найяскравіший спогад з дитинства.

Дарія: Літо. Київський дворик. Багато зелені. Канікули тільки починаються. Друзі вже чекають надворі, і є той самий дитячий азарт – утекти в Гідропарк, де тоді Дніпро був зовсім іншим, ніж зараз. А потім – повернутися додому з мокрим волоссям і наївно пояснювати мамі, що ми просто потрапили під дощ, щиро вірячи, що вона повірить))

HWYD: Ким ти мріяла стати, коли виростеш? Чому?

Дарія: Мене завжди захоплювали економіка, торгівля, цифри та розрахунки. Для мене це своєрідна форма творчості – створення систем, процесів і моделей з нуля. Я завжди отримувала задоволення від того, щоб бачити, як абстрактні ідеї перетворюються на працюючі механізми.

HWYD: Як ти вчилася в школі? Які предмети любила найбільше? Які найменше? Чому?

Дарія: Ой) Навчалася я добре – на 4–5 (тоді ще була така система). А от із поведінкою виникали питання: мені було складно підкорятися правилам, які здавалися нелогічними. Через це періодично були розмови з учителями, а після закінчення школи – відчуття абсолютного щастя.

Найулюбленіший предмет – хімія. Досліди, експерименти, пошук закономірностей. Найменше подобалися предмети, де викладачі не вкладалися в навчальний процес – для мене це завжди було нудно і нецікаво. Саме такі уроки я найчастіше прогулювала, що, знову ж таки, не залишалося без зауважень.

HWYD: Який ВИШ закінчила? Чому саме туди вступила?

Дарія: Я дуже люблю вчитися)) Тому для мене це процес довжиною в життя. Спочатку я здобула диплом Київського авіаційного університету за спеціальністю «Маркетинг». Кумедно, що коли я казала, де навчаюся, багато хто був упевнений, що я готуюся стати стюардесою 🙂

Пізніше я вивчала фінансовий менеджмент у Торговельно-економічному університеті. А сьогодні навчаюся бізнесу та підприємництву в одному з Лондонських університетів.

HWYD: Якою була твоя перша робота і куди ти витратила першу ЗП?

Дарія:  Перший досвід роботи завжди незабутній. У 14 років я відчула гостру потребу у фінансовій незалежності й пішла продавати книги. А першу зарплату витратила, звісно ж, на туфлі – наймодніші )) Під час студентських років я встигла побувати в багатьох ролях: працювала вожатою, брала участь у дитячих святах як аніматор, була моделлю. Усі ці досвіди дуже сформували мене як особистість.

HWYD: Як дізналася про сферу? Яке враження про неї склалося?

Дарія: Близько п’яти років тому я познайомилася з цією нішею, оцінила її масштаби та можливості. Найбільше мене привабила динаміка ринку, швидкість прийняття рішень і, звісно ж, фінансовий потенціал.

HWYD: Опиши свою першу позицію в афілейт-маркетингу. Що входило до твоїх обовʼязків?

Дарія: Спочатку я зайшла в бізнес як інвестиційний аналітик та asset-менеджер. Поступово розбираючись у специфіці, я все більше бачила сильні сторони цього напряму. Моїми ключовими обов’язками були аналіз стратегій, оцінка потенціалу, ризиків та пошук балансу між ними.

HWYD: Як далі розвивалася твоя карʼєра у сфері?

Дарія: Згодом я отримала пропозицію перезапустити бренд AffStellar і взяти на себе роль CEO — розвивати та масштабувати бізнес у складний для компанії період.

HWYD: Наскільки важким було прийняття рішення для тебе очолити компанію у надскладний період?

Дарія: Це було дуже складне рішення. Я приймала його майже місяць — для мене це критично довго. Основними стоп-факторами були складні комунікаційні аспекти попередньої команди з партнерами, а також втрата довіри до бренду та скепсис щодо нової команди.

HWYD: Як ти бачила подолання кризи, які методи впроваджувала?

Дарія: Перший і ключовий крок – відкритий діалог із усіма партнерами: зустрічі, дзвінки, чесні розмови, закриття негативу з минулого та формування нових умов співпраці. Другий важливий елемент – команда. Я прийшла з повністю оновленою, мотивованою командою, на яку можу покластися. Далі – системна робота: щодня якісно виконувати взяті на себе зобов’язання. Тільки рух уперед.

HWYD: Чим наразі ти опікуєшся у AFFSTELLAR? Які задачі ставиш та напрямки розвитку задаєш?

Дарія: Моя ключова задача сьогодні – вибудова прозорих, довгострокових і успішних відносин із партнерами, зростання оборотів разом із ними. Також важливими напрямами є створення внутрішніх джерел генерації трафіку та досягнення запланованих фінансових показників із доходу та прибутку компанії.

HWYD: Ким ти бачиш себе надалі? Чи плануєш залишатися в компанії та розвивати її, або ж твоя задача полягає у винятковому кризовому менеджменті? Які точки росту для себе бачиш і які горизонти підкорюватимеш?

Дарія: Моє першочергове завдання – вивести компанію на заплановані показники, до яких ми зараз впевнено рухаємося. А далі – будемо дивитися. Ринок має величезний потенціал, ідей багато, але я завжди дуже обережна з прогнозами. Проте я чесна із собою та партнерами, і точно знаю, що я і команда – ми разом виконуємо титанічну роботу, якою пишаємося і горимо.

HWYD: Олександре, внутрішній баїнг у вас є головним джерелом експертизи. Як ви вибудовуєте систему тестів та аналітики, щоб передавати партнерам мережі лише максимально ефективні та перевірені рішення?

Олександр: Вся наша система побудована на двох ключових елементах- це досвід і прозора система оцінки. Досвід. Як баінг ми маємо ексклюзивну можливість постійно тестувати величезну кількість гео та продуктів. Це дозволяє уникнути шаблонності та стереотипності в роботі. Прозора система оцінки – ми ведемо детальну аналітику по всім метрикам, що збираємо з усіх рекламних оголошень, що коли-небудь запускалися нашим баїнгом. Це дає можливість швидко оцінювати потенціал та ефективність роботи з кожним новим продуктом.

Симбіоз цих факторів утворює єдину систему, в якій перед запуском будь-якого продукту ми знаємо граничні ціни по вартості кліку, реєстрації та депозиту, що дозволять нам та нашим вебам отримувати профіт. Ми не робимо ставку на удачу – ми ведемо статистику і кожен новий продукт оцінюємо саме через призму нашого досвіду і архів аналітики. Це дозволяє значно скоротити рекламні витрати на тестах, оскільки частину продуктів ми одразу прибираємо з пулу із-за невідповідності ключовим метрикам

Олександр, Head of Media Buying/Co-owner, CPA Crew

Чому win-win стратегія з рекламодавцем вигідніша за просте вибивання бампів?

На підтвердження того, як досвід команди трансформується в результати, Олександр поділився реальною історією про те, чому важливо будувати з рекламодавцем адекватну комунікацію, а не просто «лити в молоко».

Старт та перші виклики

На початку жовтня 2025 року ми взяли в роботу новий продукт на Еквадор. Стартова ставка по CPA була $23. При цьому депкост тримався на рівні $13–15 (це до уваги тих, хто постійно ниє, що лити по CPA неможливо). Після тесту капи рекл дав добро на масштабування. Проте після перших 500 FD ми вперлися в класичну проблему: при масштабуванні вартість депозиту зросла, якість залишилася тією ж, і нам стало просто нерентабельно працювати.

Що роблять 99% байєрів у такій ситуації? Правильно — просять бамп. Ми не виключення: пішли за бампом у +$10 (так, просити +30% до ставки одразу — це ок). І що ви думаєте? Нам відмовили.

Альтернативний шлях:

• Робота за бюджет:  На цьому історія могла б закінчитися, якби не наполегливість нашого биздева та адекватність менеджера на стороні продукту. Нам запропонували альтернативу — роботу за бюджет. Для старту виділили всього $4k, але ми не горді — одразу повернули трафік у роботу.
• Результати в цифрах: Після переходу на бюджет ми закопалися в аналітику і зробили упор лише на ті підходи, що давали найкращу окупамість продукту.

Результати кажуть самі за себе:

Жовтень: Рекламодатель оцінив якість і виділив ще по $4k на два нові гео — Чилі та Домінікану (сумарно $12k бюджету). Наш трафік приніс депо на $27k.

Листопад: Рекл заклав на нас бюджет у $30k. Ми пролили $29k, які принесли продукту $69k депозитів.

Грудень:  Нам виділили діапазон $40–60k. Через передріздвяне подорожчання трафіку ми освоїли лише $32k, але цей трафік вніс на продукт сумарно $102k.

Що ми маємо на січень 2026?

На момент написання цього кейсу рекл закладає під наш баїнг від $60k до $100k на січень із можливістю розширення, і ми вже обговорюємо бюджет на лютий.

Партнерська програма: інфраструктура та сервіс під результат

Партнерська програма CPA Crew побудована за принципом «від баєрів для баєрів». Окрім доступу до ексклюзивних iGaming-оферів за моделями CPA, CPL чи RevShare, вебмайстри отримують потужну технічну підтримку, яка зазвичай доступна лише великим внутрішнім командам.

Що саме CPA Crew дає своїм партнерам:

• Інфраструктурне підсилення: Повний набір інструментів — від API та postback до надання стабільних webview-застосунків, що критично важливо для стабільного заливу.
• Продакшн на запит: Допомога з розробкою креативів та дизайну, що дозволяє партнерам не відволікатися на технічну рутину.
• Експертний сапорт: Менеджери говорять з баєрами однією мовою, розуміючи технічні нюанси кожного джерела трафіку.
  Така системність дозволяє партнерам працювати передбачувано, масштабуватися швидше та уникати зайвих бар’єрів на шляху до профіту.

Така системність дозволяє партнерам працювати передбачувано, масштабуватися швидше та уникати зайвих бар’єрів на шляху до профіту.

HWYD: Арбітраж — це сфера високого навантаження. Як ви підтримуєте високу репутацію та зберігаєте стабільність внутрішніх процесів навіть у періоди турбулентності на ринку?

Олександр: Важливо зрозуміти, що кризи в нашій сфері, це не поодиноке явище, а умови в яких нам доводится будувати бізнес. Для нас криза – це обовязкова складова нашої роботи🤷‍♂️.

Всі наші системи тестів/масштабування/внутрішньої оцінки якості трафіку та управління командою створювалися та адаптовувалися саме під час так званих “штормів” та “криз”. Ми не просто звикли до них – ми виросли як команда на цих кризах та труднощах, що вони спричинили. Як наслідок, все те, що більшість називають “турбулентністю ринку” – для нашої команди перетворилось на звичайні робочі умови.

Олександр, Head of Media Buying/Co-owner, CPA Crew

Хочеш відчути потужний результат в iGaming? Стань частиною CPA Crew!

HWYD: Де ти народилась і в якій сім’ї зростала? Якою була атмосфера твого дитинства?

Аліса: Я народилась у Львові, в сім’ї художників. У мене не було питання, цікавитись мистецтвом чи ні — воно просто було навколо. Запах фарб, ескізи, розмови про форму й сенси, постійне «подивись уважніше». Я була дуже творчою дитиною, багато малювала й рано навчилась дивитись на світ не поверхнево. Це були 90-ті — часи складні, місцями жорсткі, але водночас дуже чесні. І попри все, я росла в любові та підтримці. Тому, коли думаю про дитинство, в мене не ностальгія з болем, а тепла усмішка.

HWYD: Який спогад із тих років ти досі носиш із собою і чому саме він?

Аліса: Найчастіше згадуються сімейні святкування Нового Року. Коли всі збирались разом, сніг здавався справжнім, а час ніби сповільнювався. Я дуже любила бути з бабусями й дідусями — поруч із ними було відчуття безпеки й тиші, яку складно пояснити словами. Ще один важливий спогад — поїздки з батьками в Крим. Море, довгі розмови, відчуття, що світ великий, але зараз він цілком твій. Тоді було добре. Просто і по-справжньому.

HWYD: Якщо подивитись назад, чи бачиш ти риси з дитинства, які залишилися з тобою й сьогодні?

Аліса: Я була впертою дитиною — з характером і з синдромом відмінниці. Пам’ятаю, як могла хвилин тридцять стояти біля кіоску з пресою, змусити продавчиню показати всі журнали, а потім спокійно сказати: «Мені треба подумати». І піти. Я завжди була за справедливість, не терпіла фальші й говорила те, що думаю — навіть якщо це було незручно. Ця внутрішня прямота залишилась зі мною і сьогодні. Як і любов до самотності та власного ритму — типовий діловий Козоріг, з внутрішнім відчуттям планки, яку я ніколи не опускаю ні для себе, ні для процесу.

HWYD:Ти навчалась у художній школі, а згодом вступила до Академії образотворчого мистецтва та архітектури. Чому обрала саме цей напрям?

Аліса: Без зайвої скромності — я просто не могла не малювати. Я малювала завжди. Не «коли було натхнення», а стабільно, як дихала. Це була і пристрасть, і терапія, і легальний спосіб зникати з реальності, коли вона набридала. Тому вступ до академії не був великим життєвим вибором — це був сценарій без альтернатив. Хотіли цього всі: і я, і батьки. Окремий пункт гордості — бюджет. Контракт я навіть не розглядала. У моїй голові це звучало як «ти не дотягнула». Я б собі цього не пробачила. І так, досі вважаю це правильним рішенням.

HWYD: Ким ти тоді себе уявляла — художником, режисером, людиною з кіно?

Аліса: Та ні. Я тоді максимум уявляла себе людиною, яка точно не дарма тут. Про професійну ідентичність я не особливо думала — зате дуже чітко усвідомлювала свою «спадковість». Я з династії митців, і це здавалося достатньою відповіддю на всі питання. Мій дідусь, Ігор Янович, був художником-живописцем і до останнього робив виставки по всьому світу. Тато починав як живописець, але згодом пішов у арт-дирекшен і графічний дизайн. Мама — ілюстраторка. Я тоді мислила просто: якщо мені це дано, то я якось та й реалізуюсь. Деталі — потім.

HWYD: Що дала тобі ця освіта — не з точки зору професії, а мислення?

Аліса: По-перше, надивленість. Я реально можу «бачити» ідеї. Генерувати їх пачками — без особливих зусиль. Це мій природний режим. По-друге — холодний душ.

Одного разу моя вчителька з живопису сказала пророчі слова: «Алісо, ти дуже талановита, але по верхах хапайка» — тоді це мене добряче тригернуло. Я вийшла з аудиторії з відчуттям, що мене щойно образили. А потім життя сказало: «Ні, це був діагноз». З роками я навчилась не просто вигадувати ідеї, а доводити їх до результату. Стала структурною, уважною до деталей і дуже нетерпимою до поверхневості. Тепер для мене або результат, або взагалі не варто починати.

HWYD: Коли ти зрозуміла, що класичне мистецтво — не єдиний шлях для тебе?

Аліса: У моменті, коли мені дуже захотілось мати свої гроші. Купувати красиві речі. Батьки мене завжди підтримували, але я не з тих людей, яким ок бути «під крилом». І десь глибоко я вже тоді розуміла, що шлях митця — це тернистий шлях без фінансових гарантій. А потім з’явилась реклама. Мій тато тоді працював арт-директором, вони знімали рекламу, і я дивилась на це з думкою: «Стоп. А чим це не творчість?

На третьому курсі, після кількох яскравих конфліктів, я вирішила піти з академії. Я просто перестала ходити на пари — бо стало нудно. Стипендію в мене забрали через завалене ОБЖ (так, ОБЖ), і це був ідеальний знак згори. Я подумала: окей, всесвіт, я почула. Я не хочу витрачати свій час на те, що не монетизується, не масштабується і не приносить мені драйву. Ні не жалкую про це.

HWYD: Якою була твоя перша робота і як ти туди потрапила?

Аліса: Моя перша робота — модельний скаут. Я любила фотографуватись, але дуже рано зрозуміла: модельна кар’єра — це не про мене. Зріст 161, постійні кастинги, вимоги змінювати вагу й підлаштовуватись під стандарти. І головне — мене не приваблювала ідея, що хтось обирає мене.

Мені значно більше подобалось обирати самій і керувати процесом. Це, до речі, дуже приємне відчуття. Окрім пошуку дівчат, я ще організовувала творчі зйомки, збирала команди, думала про концепції. Досвід був класний, але дуже швидко стало зрозуміло: мені хочеться більшого масштабу й впливу.

HWYD:  Що тобі дала робота модельним скаутом?

Аліса: Найголовніше — вміння знаходити підхід до людей. Абсолютно різних. Розуміти мотивацію, страхи, тригери, амбіції. Тоді я ще не знала слова «афіліейт», але саме цей скіл згодом став для мене одним із ключових.

HWYD: Як ти прийшла в SMM і digital загалом? І чи пам’ятаєш момент, коли зрозуміла, що digital — це серйозно, а не “тимчасово”?

Аліса: Я пройшла співбесіду в бренд Moreca Atelier — український бренд з дуже амбітною заявкою на міжнародний ринок. На той момент ми робили речі, якими мало хто у 20 років міг похвалитись: світові колаборації, в тому числі з хіп-хоп артистами рівня Future та Jay-Z. Планка одразу стояла дуже високо. Я тоді формально не була SMM-спеціалісткою, але керівниця повірила в мене за софт-скіли. Мене взяли в команду й паралельно оплатили SMM-курс у Bazilik.

Я чітко відчувала, що світ рухається в digital, і це не тренд, а неминучість. Тому нічого наперед не планувала — у хорошому сенсі просто плила за течією, спостерігала й вчилась. Мені дуже подобалась команда, процес і продукт, який ми створювали. І я досі вдячна за цей досвід — він багато в чому сформував мій подальший шлях.

HWYD: Як ти вперше дізналась про affiliate-маркетинг і iGaming?

Аліса: Ха! Абсолютно випадково. На той момент я була в класичній точці невизначеності: дуже амбіційна — і водночас дуже зелена. Я відкрила свою першу агенцію (нас було троє співвласників), але якщо чесно — про юніт-економіку й стратегію тоді ніхто з нас особливо не думав. Я понабирала купу проєктів, намагалася тягнути все одразу — і швидко зрозуміла, що більше не вивожу. Вигорання накрило жорстко. Закриватися було боляче, але це було вимушене рішення.

У той період я хотіла рівно одного: один нормальний проєкт, який закриє всі мої фінансові потреби, щоб я перестала надриватись, як кінь. Щоб ви розуміли масштаб — я випала зі свого власного блогу на роки. Мене буквально нудило від соцмереж. І від слова «SMM» теж. Тоді ще не було красивого слова «удальонка» — був офіс. І я розглядала виключно Поділ або центр. Без компромісів. Я пішла на співбесіду — і в той же день отримала офер. Це було настільки швидко, що я почала шукати, в чому підвох.

У підсумку я потрапила у великий холдинг (про нього чули багато хто, але тут NDA) — і просто офігіла. Від масштабів бюджетів і від того, як легко люди приймають рішення. Пам’ятаю свою першу думку: «Так не буває». Звісно, я тоді ще багато чого не розуміла. Але я реально вигризала це місце. Нас навмисно поставили в конкурентні умови з ще одним хлопцем і дали однакове завдання: «Знайти індійських блогерів».
Коли запитали результат — я знайшла 50. Він — 6. На наступний день він просто самоусунувся. А я за два місяці стала тімлідом.

HWYD: З якої ролі ти починала і чим займалась на старті?

Аліса: Моя позиція називалась affiliate influence manager. Я шукала блогерів, домовлялась про інтеграції, запускала розміщення й реалізовувала бюджети компанії. Згодом я вже керувала командою, яка робила те саме. І саме тоді я вперше побачила, що за ідеями стоять цифри, а за цифрами — реальні рішення.

HWYD: Як виглядав твій шлях від спеціаліста до керівних позицій?

Аліса: Тернистим. Мій наступний проєкт був стартапом, де буквально на моїх очах ми з нуля зібрали команду і запустили продукт. Це був той етап, коли немає правильних і неправильних рішень — усе тестується в реальному часі.

Мені запропонували офер на позицію вище, і я погодилась. Саме в цій компанії відбувся мій найбільший професійний ріст: за рік я керувала половиною маркетинг-відділу. Напевно, зіграв роль мій перфекціонізм — мені було важливо закріпитися надовго і показати результат. Звісно, був і «жабагадюкінг»: конкуренція, заздрощі, внутрішня боротьба. Кожен проєкт — як серіал «Борджіа»: виживає найсильніший. Але в кожному з них я думала не про власні амбіції, а про бізнес і команду. Так, мені хотілося зростання, але це ніколи не було самоціллю.

Мені подобалось збирати людей навколо себе. У нас справді була сильна команда творчих, живих, амбітних людей. Цей вайб — щось на кшталт Силіконової долини: креативність, свобода, постійний рух. І дуже важливо, що CEO не займався мікроменеджментом, а довіряв.

HWYD: Якою була твоя найбільша команда — і що в цьому досвіді було найскладнішим?

Аліса: Моя найбільша команда складалась із 25 людей. У якийсь момент ми розділили маркетинг-відділ на бренд і acquisition, і я відповідала саме за бренд-напрям. Найскладніше — це перехід ролей: учора ви колеги, а сьогодні — керівник і підопічний. Тому з самого початку я намагалась будувати безпечне й комфортне середовище, де думка кожного почута, а з кожним тімлідом вибудовуються окремі, живі відносини.

Хед — це місток між командою і C-level. Це про високий рівень дипломатії: з емпатією пояснити, чому зараз неможливе підвищення, або чому ідею потрібно переробити, бо змінилися пріоритети. iGaming — це про волатильність і постійну зміну фокусу. І ти весь час балансуєш: між очікуваннями команди, цілями бізнесу і реальністю.

HWYD: Як змінюється мислення, коли ти переходиш від задач до людей і систем?

Аліса: Я завжди знала, що я не найкращий виконавець, але дуже сильний організатор. Я вмію знаходити людей, які зроблять краще за мене, формувати якісні ТЗ і вибудовувати процеси. Я люблю людей, умію доносити сенси — і це побачили мої керівники, що дало мені кар’єрний буст.

Системність — те, що я досі в собі прокачую, бо без неї все сиплеться. Криві бізнес-процеси я бачила дуже часто у компаніях, з якими працювала. Але ключове, що варто запам’ятати: відсутність стабільної, чесної комунікації здатна знищити навіть найперспективніший стартап із хорошими інвестиціями. Я тут знову — баланс. Між пофігізмом і мікроменеджментом. Між жорсткістю і м’якістю. Управління — це постійне утримання цієї рівноваги.

HWYD: Який управлінський урок став для тебе найболючішим, але найціннішим?

Аліса: Найболючіше — це звільняти людей. Повідомляти неприємні новини. Але я навчилась робити це так, щоб людина не виходила зі спустошенням. Одного разу після такої розмови мені навіть подякували. Це частина шляху. І кожен такий етап — досвід, за який варто подякувати й рухатись далі. Хочемо ми цього чи ні, бізнес орієнтується на цифри і метрики. Але справжній управлінський талант — зберегти людяність і хороші стосунки навіть після складних рішень. Колись я звільнила співробітницю, а через рік запросила її в інший проєкт — бо саме там вона могла розкритися максимально.

Другий важливий урок — не боятися помилок. Я постійно повторюю це своїм студентам. Помилки — це не провал, це тестування. Головне — розуміти ціну помилки. Помилились — зробили висновки — пішли далі.

HWYD: Ти часто кажеш, що affiliate — це не просто професія. Що ти вкладаєш у це формулювання?

Аліса: Я справді часто про це говорю і транслюю у своєму блозі: affiliate — це спосіб життя. Тут апріорі є період, коли робота стає пріоритетом. Формат «з 9 до 19» — взагалі не про цю сферу. Це постійне балансування і велика внутрішня включеність. Я вже давно змирилась із тим, що класичних вихідних у мене майже немає. Часом просто розслабитися й нічого не робити — складно. Але водночас бувають моменти, коли твоя звична рутина змінюється на нетворкінг за кордоном — десь у Лондоні чи Барселоні — і ти чітко усвідомлюєш: це теж робота. І саме тоді приходить розуміння, заради чого все це. Чи можна назвати це повною свободою? Не впевнена. Для мене справжньою несвободою було б жити від зарплати до зарплати. Саме завдяки affiliate я дуже виросла фінансово: квартира, машина, годинник — цього б не сталося, якби я залишилась хедом маркетингу в «білій» українській компанії. Тому я називаю це добровільним полоном 🙂

Ще одна важлива сторона — зв’язки. Хто б що не казав, це працює в будь-якій країні. Сьогодні ти знайомишся з людиною на конференції, а завтра вона рекомендує тебе на крутий проєкт. Тут немає географічних кордонів. У цій сфері можливо майже все — якщо дозволити собі мріяти і виходити із зони комфорту.

HWYD: Як виглядає твоє життя поза роботою — і чому для тебе це важливо?

Аліса: Приблизно три роки тому в мене з’явилась звичка, яка стоїть вище за роботу, — спорт. Останній рік це регулярні тренування з тенісу. Для мене надзвичайно важливо мати хобі й підтримувати себе у формі — спорт дає опору, енергію і внутрішню стабільність. У мене є сім’я і мої собаки — це велика й дуже важлива частина мого життя. Я також веду блог, і, повірте, це займає стільки ж часу й ресурсу, скільки повноцінна робота. У мене є команда, яка допомагає мені реалізовувати ідеї, і це теж про відповідальність за неї.

А загалом я живу абсолютно нормальне життя київської дівчини: манікюр, косметолог, побутова рутина, більярд, кіно і друзі. Ми всі щодня проживаємо рутину. І єдине, що я порадила б кожному, — зробити свою щоденну рутину приємною. Маленькі ритуали формують наше життя, тож ними не варто нехтувати.

HWYD: Чи був у тебе період вигорання — і як ти з ним справлялась?

Аліса: Мабуть, саме в affiliate — ні. Складне запитання. Я намагаюся постійно балансувати, щоб не доводити себе до цього стану. І спорт у цьому дуже допомагає. Так само, як і наявність життя поза роботою. Гроші, які стабільно приходять на картку, — теж приємне нагадування, що ти рухаєшся в правильному напрямку. Я люблю свою роботу, хоча зовсім її не ідеалізую. Були й касові розриви, і важкі дні, і складні місяці. Але це частина шляху. Будь-який розвиток складається з highs & lows.  Я просто намагаюся мислити оптимістично — і це працює. Головна протидія вигоранню, на мою думку, — це сильна, трохи нав’язлива ціль, яка будить тебе зранку, і віра в себе, навіть попри всі негаразди.

HWYD: У який момент у тебе з’явилась ідея створити власну школу?

Аліса: Ще під час роботи над другим проєктом, у 2022 році. На той момент я вже навчила близько десятка стажерів і багато працювала з командами. І саме цей момент передачі своїх інсайтів — коли ти бачиш, як людина росте, застосовує знання і в неї виходить — став для мене найбільшим задоволенням.

Ідея школи народилась за логікою «Стратегії блакитного океану» — я свідомо обрала інший шлях. Це був ризик. У той час більшість запусків в інфобізнесі крутились навколо знайомих і «безпечних» ніш, а йти в affiliate було нестандартно й неочевидно. Чесно скажу: тоді я ще не знала, що варто починати з касдевів. Я спочатку створила продукт, а вже потім думала, як його просувати. Перший рік був дуже важким. Я отримала тонну хейту — бо обрала екологічний шлях побудови довіри, місяць за місяцем.

А потім з’явились відгуки. Люди почали писати, що їхнє життя змінюється. І в якийсь момент ти перестаєш думати про гроші — і починаєш думати про щось значно більше. Мені справді хочеться змінити якомога більше життів на краще, як би пафосно це не звучало. Багато тих, хто будував бізнес лише на хайпі, здулись — бо вся їхня бізнес-модель трималась на запусках. Я ж одразу зрозуміла: запуски — не мій шлях. Я будувала системне, бутікове навчання — не на масовість, а на результат.

Цей рік я починаю з чітким розумінням, що і навіщо роблю. За кілька днів буде конференція, і з кожною такою подією моїх студентів там стає дедалі більше. Цього разу — мінімум шість, з ким я точно побачусь. Напевно, щасливі студенти — це і є моє головне досягнення.

HWYD: Чого, на твою думку, найбільше не вистачає людям, які хочуть зайти в affiliate з нуля?

Аліса: Системи, розкладеної по поличках. Affiliate — це лавина інформації, в якій можна дуже довго «плавати» без результату. Я ж даю напрям і лише те, що реально працює і допомагає рухатись швидше. У свій час саме софт-скіли допомогли мені побудувати кар’єру швидше, ніж технічні навички. Техніка напрацьовується, а мистецтво комунікації — тренується все життя. Впевненість — це те, що продає тебе на першій співбесіді.

Я доводжу студентів до оферу, але на співбесіді людина все робить сама — і це принципово для мене. Моє завдання не зробити за неї, а дати впевненість, що вона впорається. І вона справляється. Більшість хоче швидких результатів — і це пастка. Ті, хто готові працювати довго і без очікування миттєвого ефекту, зазвичай отримують результат значно швидше.

HWYD: Як ти сама визначаєш головну цінність Affio School?

Аліса: Головна цінність — у синергії студента і вчителя. Мій формат — менторський, і це завжди трохи про психологію. Я вмію знаходити той самий «ключик», який відкриває потенціал і повертає людині впевненість у собі. Знання може дати будь-хто. А от віру — не кожен. Але віра у власні сили — це 70% успіху. Більшість студентів на старті — це люди, які вигоріли, втомились і втратили орієнтири. Їм потрібен свіжий погляд зі сторони. І, чесно, він потрібен кожному з нас — я тут не виняток.

HWYD: Який момент у студентів для тебе найважливіший — перший офер, перша співбесіда чи перший фейл?

Аліса: Перший фейл. Він дуже швидко повертає в реальність — і це добре. Часто після нього з’являється внутрішнє: «Ах так? Ну зараз я вам покажу». Перша співбесіда — це рулетка. Можна провалитись, і це нормально. А може статись ідеальний метч. Перший офер — це вже чіткий результат. Як перший кубик пресу або перша медаль. Маленьке, але дуже важливе нагадування: «Я можу».

Тому я скажу так: усі ці етапи мають бути. Саме вони формують мудрість і внутрішній спокій. Комусь потрібен офер, а комусь — інші двері. І вони обов’язково відкриються. Твоє тебе завжди знайде.

HWYD: Що тебе мотивує продовжувати менторство, навіть коли це забирає багато енергії?

Аліса: Я просто люблю свою роботу. Я відчуваю, що це моє призначення — принаймні на цьому етапі життя. Ти бачиш щирі емоції людей, бачиш, як вони ростуть, змінюються і стають щасливішими. Так, це дуже енерговитратна історія. Але водночас — шалено ресурсна.І немає нічого сильнішого за повідомлення: «Алісо, мені дали офер». У цей момент я ніби знову проживаю свої перші емоції. І це неймовірно.

HWYD: Як ти бачиш affiliate-індустрію через кілька років?

Аліса: Однозначно — швидшою, жорсткішою і значно професійнішою.

HWYD: На якому етапі свого професійного шляху ти себе бачиш зараз і куди хочеш рухатися далі?

Аліса: Зараз я на дуже чіткому переломному етапі. Після останньої конференції в Римі — точніше, вже за місяць після неї — я остаточно прийняла рішення запускати власну агенцію. Я чітко бачу проблематику, з якою хочу працювати. Я виросла з найму. Мені 30, у мене є досвід, масштаб бачення і амбіції працювати не з одним бізнесом, а з екосистемами. Я хочу впливати ширше: допомагати брендам будувати стратегії, а не просто закривати операційні задачі. Тому Барселона стане для мене першою конференцією вже в новому амплуа — як фаундера агенції і стратега.

HWYD: Як ти відчуваєш зміну свого фокусу в майбутньому — від ролей усередині компаній до роботи з брендами на рівні стратегій і систем?

Аліса: За чотири роки роботи в affiliate я побачила одну системну проблему. У 80% випадків бюджети зливаються не через ринок чи трафік, а через те, що стратегії просто не існує. Компанії мислять у горизонті одного місяця. Обирають GEO, куди йдуть усі. Копіюють інші бренди, не розуміючи ні своєї ролі на ринку, ні того, за що користувач має обрати саме їх.

Мене більше не цікавить відповідальність лише за трафік, коли стратегія кульгає на рівні фундаменту. Я втомилась «латати» перформансом відсутність бачення. Саме тому я переходжу до роботи з брендами на рівні архітектури: позиціонування, influence-систем, виходу на ринки і довгострокових рішень. Якщо чесно, нашій індустрії критично не вистачає сміливих і інтелектуально цікавих брендів. Їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Я хочу, щоб конкуренція була не просто агресивною, а розумною. Щоб affiliate-ринок розвивався не гірше за «білі» індустрії — стратегічно, креативно і системно. Саме тут і з’являється сенс стратегічної агенції. Не як ще одного підрядника, а як партнера, який вибудовує фундамент, а не просто запускає чергову кампанію.

HWYD: Який сенс і масштаб впливу ти хочеш закладати у свій наступний етап — і чому саме це для тебе зараз важливо?

Аліса: Мій фокус — робота з брендами у high-risk нішах. Я бачу свою роль як advisory-партнера, який допомагає бренду приймати тверезі рішення і захищає його довгострокові інтереси. Це особливо важливо для стартапів — тих, хто ще не встиг витратити бюджети хаотично або чий ріст побудований на завищених очікуваннях. Мені боляче спостерігати, як хороші продукти закриваються не через відсутність ринку, а через відсутність системи.

Окрема зона моєї експертизи — робота з інфлюенсерами. Будемо відвертими: одиниці вміють будувати influence так, щоб він окуповувався. Більшість очікує performance від бренду, який до цього не готовий. Я не продаю окремі кампанії. Я будую системи: бренд-фундамент, influence-архітектуру, процеси, з якими бізнес може масштабуватись без хаосу. Саме це і відображає назва моєї агенції — Stratella. Про стратегію. Про структуру. Про довгу гру.

Як ви розумієте, що “просадка” — це проблема, а не просто коливання?

Як визначити тип просадки за 5 хвилин?

Ніка: Звіряємо дані з операторами, дивимося, чи нема проблем із нашого боку, звʼязуємося з баїнгом, щоб дізнатися, чи виявили першопричину; якщо поки ні — можемо поговорити про особливості роботи з офером, щоб зрозуміти, що могло піти не так, наголосити на потребі перевірити проклу і ленд, бо часто проблема саме в них.

Павло: Спочатку перевіряємо показники різних елементів воронки: CTR → преленд → ленд, потім технічні моменти, як-от збій постбеків, роботу трекерів. Звісно ж, звертаємо увагу й на показники ФБ, а саме click2inst, inst2reg, reg2dep, а ще — платіжки. Якщо працюємо з офером на різних гео, дивимося, чи проблема всюди, чи тільки тут.

Як виглядає “погана якість” з боку оператора?

Ніка: Підозрілі показники активності, гравці заходять в однакові ігри та роблять однакові депозити, усі депозити зроблені одним платіжним методом. А загалом, жоден рекламодавець (майже) не розкаже свої секрети виявлення “фроду”, тому тсс.

Як правильно збирати дані для аналізу просадки?

Ніка: Спочатку звертаємо увагу на дані оператора — FTD, NGR, кількість депів, унікальні юзери, потім звіряємося з баїнгом, обовʼязково зважаємо на логи постбеків.

Павло: Збір усіх валідних даних щодо крео та звʼязки, аналіз дій баєрів із точки старту просадки, простеження кореляцій у метриках (чи є щось/що точно аномальне?), дабл-чек технічного аспекту проливу.

Які перші кроки робить баєр, коли виникає така ситуація?

Павло: Для початку зупиняє кампанію, з холодною головою виявляє причину, спираючись на фактичні дані, обмінюється думками з рекламодавцем/партнеркою, і лише потім може розглядати повторний запуск з виправленими елементами воронки. Або ж зміну оферу.

Які перші кроки робить партнерка в разі виявлення такого?

Ніка: Звіряємо якість із оператором за останні 24-72 години, відправляємо баєрам запит на деталізацію, якщо бачимо, що справу простою зміною елементів не вирішити, а партнери з досвідом, без питань пропонуємо альтернативний офер.

Як не впасти в емоційну яму, а підійти раціонально в цьому питанні?

Ніка: Найперше — не робити субʼєктивні припущення без даних, без інформації від партнерів. Ставитися до перевірки як до діагностики, обговоренню на рівних, бути відкритими до ідей баєрів щодо того, як покращити ситуацію та застосовувати свою експертизу.

Павло: Просадка ≠ поганий баєр, точно не варто шукати винного всередині команди; якщо працюєш із хорошим рекламодавцем/партнеркою, то не переймаєшся за те, що він змінить ставлення й почне сприймати тіму гірше. We take our time: краще витратимо більше часу на збір даних, побачимо повну картину, щоб не плутати рекламодавця й цінувати час нас обох.

Яку інформацію має надати баєр, щоб партнерка/рекламодавець міг швидше допомогти? І що в свою чергу потрібно аби партнерка надала баєру, аби посприяти виправленню цієї ситуації?

Ніка: З нашого боку це однозначно впевненість у тому, що технічна частина працює відмінно, що офер робочий — звірка з показниками інших баєрів, перевірка змін та оновлень в оферів, моніторинг загальної ситуації в комʼюніті. Також дані оператора за той самий період у деталях. І, звісно, забезпечуємо команду всебічною підтримкою наших технічних спеціалістів і афів.

Павло: Час просадки, зміни з боку баїнгу — таргет, бюджет, ситуацію щодо крео, дані про CR на всіх етапах.

Як виглядає ідеальна комунікація баєра до рекламодавця/партнерки у момент просадки?

Павло: Straight to the point: є просадка, почалася тоді-то. Гео — Х, CR просів на …, інші дані. Перевірили постбеки — усе добре. Чи можемо звіритися з оператором?

Як виглядає ідеальна відповідь партнерки?

Ніка: Оперативна звірка, обовʼязкове повернення з апдейтом після детальнішого аналізу. При цьому утриматися від запевнень “зараз у всіх так”, а звернути увагу на цей конкретний кейс, з цифрами й деталями від оператора. Рекомендації тімі по ситуації, але без поспіху: протестуйте старе крео, змініть гео тощо.

Як допомогти одне одному знайти рішення швидше?

Ніка: Вийти на кол (це може скоротити годинну переписку до 15-20 хвилин залученої розмови), зіставити факти, а не припущення, проговорити перевірені гіпотези, імовірні тести, відслідкувати патерн (наприклад, зі слів баєрів, тут CR завжди падав удень), навіть якщо на це піде більше часу. Не пропускати жодних змін щодо елементів заливу та оферу — і з боку баєрів, і з боку ПП. Головне — памʼятати, що баєри та партнерка в одному човні й працюють зі спільною метою.

Які найчастіші помилки у таких ситуаціях роблять баєри та рекламодавці/партнерки?

Ніка: Не перевіряють операторську аналітику перед відповіддю; виявляють негативні емоції в комунікації з баєрами — проблема й так демотивує, останнє, що треба обом сторонам — це непродуктивні, розчаровані баєри; до останнього не пропонують альтернативний офер.

Павло: Беззмістовно сподіваються на покращення ситуації навіть коли велика просадка очевидна, що призводить до зливу бюджету; приховують повну інформацію від рекламодавця/партнерки, боячись погіршення співпраці, або навпаки, переходять в атаку, звинувачуючи рекламодавця/партнерку, переконані в тому, що офер не робочий; неуважно діагностують.

Slotoro зібрав у собі преміальний контент від топових світових провайдерів:

• Pragmatic Play
• Endorphina
• Play’n GO
• Spinomenal та багатьох інших.

Такий підхід гарантує виняткову якість ігрового досвіду, що напряму впливає на бажання гравця повертатися знову. Slotoro — це результат багаторічної експертизи команди V.Partners.

Перед виходом у паблік продукт пройшов серйозну систему випробувань:

• Внутрішній медіабаїнг: Команда вже протестувала продукт на власному трафіку. Результати підтвердили високу конверсію та відмінні показники утримання.
• Глибока оптимізація: Було впроваджено понад 50 внутрішніх покращень у Retention, UI/UX та User Flow.
• VIP-механіки: Особливу увагу приділено high-value користувачам, для яких розроблені персоналізовані стратегії взаємодії.

Бренд оперує за ліцензією Curacao, що забезпечує відповідність міжнародним стандартам безпеки та усім вимогам регуляторів.

Для партнерів це відкриває двері до найприбутковіших ринків:

• Локалізація: Продукт доступний більш ніж у 10 мовних версіях.
• ГЕО: Охоплені як високоплатоспроможні країни Tier-1, так і об’ємні ринки Tier-2.
• Чиста база: Slotoro запускається з чистою базою гравців. Відсутність історичних ризиків дає змогу ефективно працювати з будь-якими типами трафіку та масштабувати зв’язки з нуля.

V.Partners підготували потужний фундамент для швидкого старту вебмайстрів. Однією з головних фішок бренду є welcome-бонус, який наразі є одним із найщедріших на ринку — це сильний аргумент для креативів.

Що отримує партнер:

• Повністю готовий промопакет для швидкого старту.
• Сильну промо-лінійку для підігріву інтересу гравців.
• Гнучкі моделі співпраці: CPA, RevShare або Hybrid, адаптовані під різні типи трафіку та вашу стратегію.
• Активний Roadmap з регулярними апдейтами, новими фічами та рішеннями на основі глибокого аналізу конкурентів і ринкових тренді