Піти з проекту на піку популярності: ризик, амбіції й сміливість руйнувати зону комфорту. Артур Борисенко — відверто для HWYD

Артур – спеціаліст з PR у сфері арбітражу, з яким я познайомився роки 3, мабуть, тому. Одразу ж підкуповує своїми глибокими, щирими, сповненими мудрості очима і привітною усмішкою. Тішить, що з роками Артур не міняється – не розтрачує ці свої унікальні якості доброзичливості та інтелекту. Міняються хіба що його проєкти, в яких він зростає, які виводить на лідерські позиції та якими горить. Востаннє ми побачилися на Conversion Sport Games у Києві. Я вів дискусійну панель, в який Артур брав участь. Все пройшло, як і зазвичай, цікаво та продуктивно, а після ми перекинулися парою слів, і я зрозумів, що досвід фахівця, що свого часу виводив у лідери ринку AFFHUB, а зараз – TRIANGLES, – буде цікавий не лише мені, а й читачам HWYD! Тож перед вами – плоди нашої спільної з Артуром домовленості – біографічна стаття за усіма традиціями HOW WAS YOUR DAY – від дитинства до тепер. Читай і дізнавайся, як хлопець із села з населенням у 800 людей став політичним, міністерським і, врешті, афілейт піарником.

шеф-редактор HWYD

HWYD: Розкажи про своє дитинство. В які сімʼї ти зростав? Коли і де народився?

Артур: Я народився в маленькому селі, на Херсонщині. Любимівка називається. На момент 2021-го року там проживало 880 жителів. Прикинь, я і всього 800 людей навколо мене. Конференції AFFHUB збирають людей, як два моїх рідних села. Максимально вайбове місце було. Просто виходиш на вулицю, а навколо тебе лише поле і горизонт. На жаль, зараз моє рідне село окуповане орками.

Ну, і важливо розуміти, що це були 90-ті роки, село. Мама – медсестра, тато на той момент – вчитель фізкультури. Бабуся – директор школи, дідусь – інженер. Але хороша сімʼя не рятувала нас від бідності в ті роки. Тоді, мабуть, всі жили на межі. Але в мене тільки хороші спогади про дитинство. Мені всього вистачало. Вічно розбиті коліна, велосипеди, друзі, був відмінником в школі. Був постійно оточений книгами. У мами, бабусі та дідуся були цілі бібліотеки, і я завжди щось читав. Бо де ще в селі брати інфу про зовнішній світ?

Та і взагалі я дуже любив рідне село. Місце сили. Постійно туди їздив. Я люблю поля, відкритий простір, широкий горизонт і помідори з грядки))) Там дуже круто!

HWYD: Опиши свій найяскравіший спогад з дитинства.

Артур: Мабуть, це завжди було повʼязано з виїздом в найближче місто. Круто було прокатнутись в Нову Каховку, Генічеськ і т д. До речі, я ще застав “Таврійські ігри”. Мега крутий був фестиваль. Туди теж їздили, але це вже в шкільні роки. А також, це поїздки на море. Бо я ріс в 30 хвилинах від моря. Це прекрасно.

HWYD: Ким ти мріяв стати, коли виростеш? Чому?

Артур: Я ніким не мріяв стати. Просто щось любив менше, щось більше. Єдине, що було зрозуміло, що мене цікавлять більше гуманітарні штуки. І щоб жодної математики не було в моєму житті.

HWYD: Як ти вчився в школі? Які предмети любив найбільше? Які найменше? Чому?

Артур: В початкових класах – тотальний відмінник. Потім вже в 6-7 класі я випадково прогуляв урок і зрозумів, що світ не рухнув після цього. Ну, і я почав систематично це робити. Був тотальним троїшником. Улюблені предмети: українська та зарубіжна літератури + історія України. Всесвітню історію не любив. Ці єгиптяни, римляни – скучно.

HWYD: Які відвідував гуртки/спорт?

Артур: Я довгий час займався карате. Їздив на змагання, отримував навіть якісь медальки. Їздив на змагання з баскетболу. Потім почав курити і пити “Балтику 9”.

HWYD: Опиши свій найяскравіший спогад зі школи.

Артур: Однозначно, випускний. Нарешті я вибрався з того лайна. Зовсім не розумію, навіщо там тримають людей довгих 11 років!

HWYD: Який ВИШ закінчив? Чому саме туди вступив?

Артур: Я вчився в Запорізькому національному університеті, на спеціальності “Реклама та PR”. В мене сестра там вчилась в той час. Сказала, що там весело. І не обманула. Там дійсно було весело. А мені було абсолютно байдуже, на кого вступати. Головне, щоб я ніколи більше в житті не стикався з математикою. Загалом дуже класно було в універі. Окрім того, що там тримають людей 5 років. Це до абсурду багато!

HWYD: Яким було твоє перше місце роботи?

Артур: Це була фінансова компанія. Класна була робота. Там були постійні відрядження. Я обʼїздив всю Донецьку, Луганську області, а також інші обласні центри.

Перша моя робота була за спеціальністю. Я працював у відділі маркетингу. Займався креативами, розміщенням реклами, статей і т д. Роботу після універу я шукав тільки за спеціальністю. Був 5-й курс. Я розумію, що через декілька місяців я отримаю диплом, і що далі робити? Я нічого не придумав, окрім як стати піарником. Думаю, ну раз вже в мене буде диплом, то хай вже буде піар. Яка різниця, ким бути.

HWYD: Як витратив свою першу ЗП? Якою вона була?

Артур: Після універу я норм заробляв на той час. Щось трохи більше 1000$. Мене абсолютно все влаштовувало. Мабуть, я витратив гроші на iPhone 5S, подорожі в Грузію та на постійні поїздки до Києва і Львова.

HWYD: Ким і де надалі працював (допоки не потрапив у сферу арбітражу)?

Артур: Ой, далі багато всього було. Особливо, коли переїхав до Києва. Це були сервіси інтерактивного телебачення, IT-компанії, Міністерство охорони здоровʼя (після чого я зрозумів, що більше жодних справ із державним сектором я не хочу мати), політичні проекти (ось це – найцікавіше). Працював у великому медіахолдингу, в одній із найбільших аграрних компаній України.

HWYD: Як дізнався про сферу? Яке враження про неї склалося?

Артур: Колись ми працювали разом в одному кабінеті з Віталієм Сітовським (СЕО Traffic Squad). Від нього я вперше почув це словосполучення – арбітраж трафіку. Це був 2018-й рік. Ну, і читав трохи про Олександра Слобожанка. В той час багато було публікацій про нього в різних медіа (не арбітражних). Але всеодно я не повністю розумів, що це таке.

HWYD: На яку посаду ти зайшов у сферу? Що це була за компанія?

Артур: Це був AFFHUB. Там я два роки був проджектом AFFHUB Media.

HWYD: Як далі крокував карʼєрною драбиною? В якому проекті відчув власну реалізацію та компетенцію? І чому, власне, вирішив піти з AFFHUB?

Артур: Проект AFFHUB Media ми почали розвивати майже з нуля. Було дуже сильне бажання стати ТОП-1 медіа на ринку. З класним контентом, партнерами і т. д. Спочатку ми працювали з Вікторією Масловою (ex-Head of AFFHUB), дуже багато вкладались в медіа, придумували різні шляхи, як стати номер 1. Ну, і у нас вийшло. AFFHUB Media був і є зараз тотальним лідером ринку за всіма показниками. І вже після цього, під керівництвом Олександри (Head of AFFHUB) ми закріпили успіх та лідерство AFFHUB Media.

Тобто я дійшов до логічного завершення своєї участі в проєкті. Я зробив все, що хотів в рамках проєкту. Потім подзвонив Олександрі і сказав, що вже настала пора мені йти далі. Дуже вдячний за все AFFHUB’у.

HWYD: Як народився TRIANGLES? Яка твоя участь у цьому проєкті?

Артур: Коли я ще працював в AFFHUB, мене познайомили з Олександром Македонським, CEO TRIANGLES. І вже після AFFHUB ми поспілкувались з Олександром і я перейшов на посаду PR-директора в проєкт. Зараз я займаюсь всіма маркетинговими проявами в TRIANGLES, які у нас є, які ви могли бачити, або побачите в майбутньому.

HWYD: Ким і як ти себе бачиш надалі у сфері?

Артур: Ким би я не був, чим би я не займався, в першу чергу я – піарник. Я люблю це. Я люблю розкривати проєкти, людей, бізнеси, бачити в них сенси і транслювати це у зовнішній світ. Може, я і зміню колись сферу діяльності та формат роботи, але всеодно залишусь піарником. Зовсім не факт, що це буде афілейт. Хоча і не поспішаю прощатися з цим ринком. Тут цікаво. Різноманітно і багато класних людей.